-
1 дипломатичний статус
Українсько-англійський юридичний словник > дипломатичний статус
-
2 статус
-
3 diplomatic status
-
4 status
n1. статус, стан2. громадянське становище, статус- belligerent status статус воюючої сторони- caretaker status статус кабінету, що тимчасово виконує обов'язки до всезагальних виборів- diplomatic status дипломатичний статус- dominion status статус домініону- interim status тимчасовий статус- international status міжнародний статус- legal status правовий статус- nuclear-weapon-free status статус країни, що не має ядерної зброї- official diplomatic status офіційний дипломатичний статут- property status майнове становище- social status соціальне становище- official status of consuls офіційний статус консулів- status of civil servants статус державних службовців- status of heads of diplomatic missions статус глав дипломатичних представництв- status of implementation порядок виконання (положень угоди тощо)- status of international officials статус міжнародних посадових осіб- status of negotiations стан переговорів- participant with special status учасник переговорів зі спеціальним статусом; учасник переговорів без права вирішального голосу- to determine the status of heads of diplomatic missions встановити статус глав дипломатичних представництв- to enjoy diplomatic status мати дипломатичний статус- to fix the status of heads of diplomatic missions встановити статус глав дипломатичних представництв- to give a country international status надати країні міжнародний статус- to have diplomatic status мати дипломатичний статус- to prescribe the status of charge d'affaires ad interim встановити статус тимчасових повірених у справах- to recognize the official status of consuls визнати офіційний статус консулів -
5 diplomatic
adj2. ввічливий, тактовний- diplomatic activity дипломатична діяльність, активність- diplomatic agent дипломатичний представник- diplomatic bag дипломатична валіза/ пошта- diplomatic body дипломатичний корпус- diplomatic ceremonial дипломатичний протокол- diplomatic circles дипломатичні кола- diplomatic channels дипломатичні канали- diplomatic climb-down (over smth.) дипломатична поступка (з якогось питання)- diplomatic contacts дипломатичні зв'язки/ контакти- diplomatic corps дипломатичний корпус- diplomatic courier дипломатичний кур'єр- diplomatic efforts дипломатичні зусилля- diplomatic formula дипломатична формула/ основа- diplomatic identity card дипломатична картка- diplomatic immunity дипломатична недоторканість, дипломатичний імунітет- diplomatic initiatives дипломатичні ініціативи- diplomatic intercourse дипломатичні зносини- diplomatic law дипломатичне право- diplomatic mail дипломатична пошта- diplomatic means дипломатичні засоби- diplomatic mission дипломатичне представництво- diplomatic mix-up дипломатична плутанина- diplomatic negotiations дипломатичні переговори- diplomatic personnel дипломатичні співробітники (посольства)- diplomatic pouch дипломатична валіза/ пошта- diplomatic practice дипломатична практика- diplomatic privileges дипломатичні привілеї- diplomatic rank дипломатичний ранг- diplomatic recognition дипломатичне визнання- diplomatic relations дипломатичні відносини- diplomatic representation дипломатичне представництво- diplomatic representative дипломатичний представник- diplomatic sell-out дипломатична зрада- diplomatic service дипломатична служба- diplomatic settlement вирішення проблеми/ врегулювання конфлікту шляхом переговорів по дипломатичних каналах- diplomatic solution вирішення (кризи тощо) дипломатичним шляхом/ шляхом переговорів- diplomatic sources дипломатичні джерела- diplomatic staff дипломатичні співробітники- diplomatic status дипломатичний статус- diplomatic support дипломатична підтримка- diplomatic victory дипломатична перемога- diplomatic way-out вихід (з кризової ситуації) за допомогою дипломатії, шляхом проведення переговорів- diplomatic status офіційний дипломатичний статус- to call for a diplomatic settlement закликати до вирішення/ врегулювання (конфлікту) засобами дипломатії- to find a diplomatic settlement знайти вирішення (конфлікту тощо) засобами дипломатії- to give diplomatic support надати дипломатичну підтримку- to seek a diplomatic way-out намагатися знайти вихід (з кризи тощо) дипломатичними засобами- through a diplomatic bargain щляхом дипломатичної угоди, шляхом проведення переговорів- through diplomatic channels за дипломатичними каналами -
6 status
n (pl без змін)1) статус, суспільне становище2) юр. громадянський стан, статус3) стан, статусstatus label — друк. стилістична позначка
status seeking — прагнення створити собі суспільне становище; снобізм
status seeker — честолюбець; сноб
status symbol — символ становища в суспільстві; ознака багатства
* * *n; (pl без змін)1) суспільне становище; високе положення в суспільстві; престиж, суспільне визнання; юp. статус, громадянський стан2) стан, статус, положення -
7 official
I n посадова особа; співробітник, чиновник, службовець (державний, банківський)- diplomatic official дипломат- duly accredited official належним чином акредитована особа- fully trained officials добре підготовлені посадові особи- government officials державні службовці; урядові чиновники- high officials високі посадові особи- international official міжнародна посадова особа (в ООН)- municipal officials муніципальні службовці/ чиновники- official of the protocol service працівник протокольної служби- conduct of international officials поведінка міжнародних посадових осіб- duties of international official обов'язки міжнародної посадової особи- status of international official статус міжнародної посадової особи- to accept officials приймати посадових осібII adj1. службовий, посадовий2. офіційний- official ceremony офіційна церемонія- official communication офіційне повідомлення- official condolences офіційне висловлення співчуття- official denial офіційне спростування- official diplomatic status офіційний дипломатичний статус- official document офіційний документ- official duties службові обов'язки- official gazette урядовий вісник- official language державна/ офіційна мова- official majority посадова більшість (більшість, що складається з людей, які є членами законодавчого органу з огляду на посадове становище, яке вони посідають)- official news офіційне повідомлення- official part of the visit офіційна частина візиту- official passport службовий паспорт- official reception офіційний прийом- official records офіційний звіт- official report офіційна доповідь; офіційне повідомлення, протокол- official representative офіційний представник- official responsibilities службові обов'язки- official source офіційне джерело- official statement офіційна заява- official travel documents офіційні проїзні документи- official visit офіційний візит- to stay on an official friendly visit знаходитися з офіційним дружнім візитом- for official use only тільки для службового користування- in official capacity в офіційній якості -
8 rank
1. n1) ряд, низка2) шеренга, шерега3) pl (the ranks) армія; військова служба4) pl рядовий і сержантський склад (в Англії тж other ranks)5) порядок; струнке розташування6) звання, чин; гідність; посада, службове становище; ранг (дипломатичний тощо)all ranks — військ. весь особовий склад; усі офіцери і солдати; усі без винятку
7) категорія, розряд, клас8) високе становищеpride of rank — пихатість, зарозумілість
9) стоянка таксі10) горизонтальна лінія (на шахівниці)rank and file — а) військ. рядовий склад; солдати, рядові; б) рядові представники (члени) (організації); в) звичайні люди
to take rank with smb. — а) військ. бути рівним з кимсь за званням; б) бути з кимсь однієї категорії
2. adj1) буйний, пишний, розкішний (про рослинність)2) зарослий3) тучний, родючий, жирний (про ґрунт)4) розм. сильний; потужний; швидкий5) густий; численний6) згірклий, зіпсований, протухлий, вонючийrank butter — згіркле (ївке) масло
to grow rank — згіркнути, протухнути, зіпсуватися
7) огидний, мерзенний, брутальний8) явний, очевидний; справжній, сущий9) грубий, цинічний, паскудний10) розпусний, хтивий11) надмірний3. v1) шикувати в шеренгу; ставити в ряд2) шикуватися, вишиковуватися в рядto rank past — проходити шеренгами, проходити урочистим маршем; дефілювати
3) класифікувати; відносити до певної категорії; давати оцінку4) належати до певної категорії5) займати (посідати) певне місце6) займати вище становище; бути старшимto rank smb. in age — бути старшим від когось за віком
7) займати високе становище; посідати перше місцеrank off — виступати в похід (шеренгами, строєм)
* * *I n1) ряд2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)3) порядок; струнке розташування4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)rank badge — вiйcьк. знак розрізнення; категорія, розряд, клас; високе положення
persons of rank — аристократія; високопоставлені особи
II vpride of rank — зарозумілість; мaт. ранг
1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категоріїto rank as a citizen — мати статус громадянина, користуватися правами громадянства; займати, посідати яке-небудь місце
3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положенняIII a1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)IV a1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий2) огидний, мерзеннийrank injustice — кричуща несправедливість; явний, сущий; страшенний
3) грубий, цинічний, паскудний -
9 rank
I n1) ряд2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)3) порядок; струнке розташування4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)rank badge — вiйcьк. знак розрізнення; категорія, розряд, клас; високе положення
persons of rank — аристократія; високопоставлені особи
II vpride of rank — зарозумілість; мaт. ранг
1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категоріїto rank as a citizen — мати статус громадянина, користуватися правами громадянства; займати, посідати яке-небудь місце
3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положенняIII a1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)IV a1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий2) огидний, мерзеннийrank injustice — кричуща несправедливість; явний, сущий; страшенний
3) грубий, цинічний, паскудний
См. также в других словарях:
резидент — а, ч. 1) За часів середньовіччя – дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні. 2) Іноземець, який постійно проживає у якій небудь державі; офіційне представництво країни за кордоном, крім того, представництво підприємства,… … Український тлумачний словник